Газета «Неділя Закарпатські новини» вивчала, як голосували закарпатці і чому переважна більшість людей не пішли на дільниці.
Хуст – місто понтів
Однак справжнім рекорд-сменом за понтами у області є Хуст. Столиця Карпатсь-кої України звучить гордо, бо жодне інше місто в області столицею, нехай навіть одноденної держави, на Закарпатті не було.
І про це хустянам нагадують на кожному святі, на кожній події, що проходить у місті.
А ще людям постійно говорять про реконструкцію центру. І звучить це так піднесено, так помпезно, що мешканцям міста зробили подарунок… а не просто хтось виконував покладені на нього обов’язки за гроші не міської казни, а з державного бюджету України.
І в ці казки люди вірять. А того, хто намагається сказати щось не так, одразу атакують камінням… щоправда, словесним, однак кидають його з особливою жорстокістю. Найчастіше це роблять ті, хто наближений до представників влади.
І звучать ці напади дуже переконливо просто через те, що десятиліттями у місті взагалі нічого не робилося, тож той мізер, що зараз Хуст має, завдяки рекламі чиновників виглядає космічним досягненням…
Ще в Хусті люблять хвалити владу за те, що місто стало одним з переможців акції «7 чудес України: історичні міста та містечка». І озвучують це так, що Хуст зараз – одне із семи чудес України. Цікаво, яких саме. По-перше, чомусь при цьому всі забувають, що матеріали на конкурс подав представник агенції «Хуст – Європа – Центр» Юрій Потрогош. Якби не він, чудес би не було. Крім того, голосування проходило в електронному вигляді. І те, що місто набрало найбільше голосів – заслуга сайтів «Медіахуст» та «Дзеркало Закарпаття», де чи не щодня з’являлися публікаціями із закликами проголосувати за Хуст. Однак жодна людина наразі про це не згадує!
По-друге, що дала місту перемога в конкурсі? Людям обіцяли, щодо Хуста просто хлинуть потоки туристів, адже кожному захочеться побачити це сьоме диво світу…
Із того часу минуло цілих два роки, а потік туристів тут не тільки не з’явився, але й готелі та хостел майже порожні навіть влітку. Серед гостей у місті хіба що заїжджі на кілька годин групи відпочиваючих із оздоровниць Шаяна та Велятина.
Та й якщо чесно, гостям у місті немає куди піти. Інфраструктури немає, туристичних родзинок також. Ще коли цвітуть нарциси, помилуватись ними приїжджають, але скільки того цвітіння… два тижні у році. А так… невеликий центр із мармуровим величезним фонтаном та гігантом-монстром Монументом Слави, всім полупленим, захаращеним, страшним… і руїни замку… У Хусті немає ні пам’ятників, ні міні-скульптур, де б хтось захотів сфотографуватися. І їх настільки катастрофічно бракує, що місцеві журналісти навіть металевий стовп-вказівник назвали туристичною родзинкою, хоча таких по області сотні… і більше ніде їх не вважають за щось особливе.
Тож насправді у Хусті більше понтів, ніж реальних здобутків.
І це сумно!
Адже ми любимо рідний край, нам хочеться, аби в кожному куточку, у кожному місті і селі було щось особливе, аби наші депутати дійсно турбувалися про свій округ, про Закарпаття у цілому. Ми хочемо, аби область процвітала, щоб люди заробляли вдома і не їхали для цього на чужину, аби відкривалися підприємства, фабрики, заводи, готелі, магазини, аби кожному тут жилося добре.
А що доброго зробили закарпатські нардепи для Ужгорода? А для Мукачева? Чому на виборах була рекордно низька явка?
Повний текст читайте у свіжому номері газети «Неділя Закарпатські новини».
Купуйте свіжий номер газети «Неділя Закарпатські новини» у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
У продажу із 26 липня.
0 коментарі:
Дописати коментар