Ужгородський зоолог розповів, де в основному можна зустрітися з плазуном

Гадюки в нас зустрічаються досить високо в горах, понад 250-500 метрів над рівнем моря. На рівнині зустрітися з гадюкою не можна. Улюбленими їхніми місцями є кам’янисті розсипи на вершинах гір, де вони гріються. Крім того, вони можуть бути у яфинниках, куди люди йдуть за ягодами. Але найчастіше вони ховаються у заростях папороті. Хоча це дивно, адже там досить прохолодно, проте гадюки в таких місцях дуже часто зустрічаються. Щодо інших змій, то на рівнині поширені мідянки. Вони формують популяції у межах Ужгорода, наприклад, у музеї архітектури і побуту є стійка популяція цих плазунів. Є вони і на БАМі. Утім треба пам’ятати, що ці змії занесені до Червоної книги України. На рівнині також можна зустріти обидва види вужів – вуж звичайний, який відомий всім через те, що має темне чорне тіло і жовті або білі вушка. Водяного вужа можна побачити у будь-яких закарпатських річках – Уж, Латориця, Ріка та інші. У водоймах він зустрічається у досить великій чисельності, оскільки живиться рибою. Найчастіше закарпатці зустрічаються саме з цим видом плазунів. Проблема саме в тому, що на спині у вужів є сірі і темно-сірі ромбики, які формують щось на зразок зигзагоподібного візерунка гадюки. Тому цих невинних абсолютно не отруйних змій убивають найчастіше. Однак у гірській річці або біля неї навряд чи можна зустрітися з гадюкою. Обидва види вужів можна побачити  по всій рівнині аж до висоти до 500 метрів над рівнем моря. Мідянок також можна зустріти досить високо, однак вона найбільше тяжіє до рівнини, бо є досить теплолюбною.
Крім того, на території Закарпаття зустрічається одна з найбільших змій України, розмір якої сягає часто більше 2 метрів. Це – ескулапів полоз, або полоз лісовий. До речі, саме ця  змія зображена на символі медицини. Часто думають, що вона отруйна, але насправді – ні. Справа в тому, що полоз оздоблював собою посох Ескулапа. Згідно з легендою, давньогрецький бог медицини і лікування Асклепій, йшов, спираючись на посох, до палацу критського царя Міноса, який покликав його воскресити померлого сина. По дорозі посох обвила змія, і Асклепій убив її. Слідом з’явилася друга змія, з травою в роті, за допомогою якої вона воскресила першу змію. Асклепій знайшов цю траву і з її допомогою став воскрешати мертвих. Отже, Ескулапа (давньоримського бога, що вважався аналогом Асклепія) почали зображувати в руках із посохом із полозом, а його дочку Гігієну – у руці з чашею. Ці два символи поєднали і вийшла емблема сучасної медицини. А чому полоз саме полоз? Він колись вважався домашньою твариною у римлян, бо знищував гризунів. Колись під час завойовницьких війн, можливо, римляни цю змію перенесли і до нас. Але в них він жив поруч із людьми, плавав у їхніх банях, басейнах, його вважали там таким же домашнім улюбленцем, як тепер у нас котів. Насправді полоз є однією з найкрасивіших змій із усіх, які в нас проживають. Він теж занесений до Червоної книги України! Крім того, що він охороняється законом, якщо він поселяється на якихось ділянках наших земляків, особливо, якщо вони в лісі (найбільше полоз полюбляє буковий ліс), цьому потрібно лише радіти, адже він справді знищує гризунів, які є рознощиками інфекційних захворювань. Тобто ці змії насправді лише допомагають людям і не становлять ніякої небезпеки.
Крім цих змій є  на території Закарпаття і один вид безногих ящірок. Вони цілковито безпечні, але нагадують змію.
Поділитись на Google Plus

Автор новини2

0 коментарі:

Дописати коментар